- зубожілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до зубожіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зубожілий
Смотреть что такое "зубожілий" в других словарях:
зубожілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зубожілість — лості, ж. Стан за знач. зубожілий … Український тлумачний словник
підпанок — нка, ч., заст. 1) Не дуже багатий або збіднілий пан (у 2 знач.). || Той, хто за своїм матеріальним станом наближається до пана, панів. || зневажл. Зубожіла шляхта або неродовиті багатії. 2) Той, хто перебуває на службі у пана (у 1 знач.) (про… … Український тлумачний словник
